правнучка
ПРА́ВНУЧКА, и, ж. Дочка внука або внучки.
Лише правнучка Апостолова — Катерина Битяговська, до якої перейшли права на Турбаї, поновила позов (Гончар, Таврія, 1952, 192).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- правнучка — пра́внучка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- правнучка — [праўнучка] -чкие, д. і м. -уц':і, р. мн. -чок Орфоепічний словник української мови
- правнучка — -и, ж. Дочка внука або внучки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- правнучка — ПРА́ВНУЧКА, и, ж. Дочка внука або внучки. Лише правнучка Апостолова – Катерина Битяговська, до якої перейшли права на Турбаї, поновила позов (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- правнучка — Пра́внучка, -чки, -чці; -нучки, -чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)