прагнення

пра́гнення

[прагнеин':а]

-н':а, р. мн.ин'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прагнення — пра́гнення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. прагнення — Палке бажання <�хотіння, жадання, жага, жадоба>, велика хіть; (до чого) ПОРИВАННЯ <�серця>, потяг, порух, г. змагання; п! МЕТА. Словник синонімів Караванського
  3. прагнення — див. мрія Словник синонімів Вусика
  4. прагнення — -я, с. Сильне бажання, потяг до здійснення чого-небудь; хотіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. прагнення — ПРА́ГНЕННЯ, я, с. Сильне бажання, потяг до здійснення чого-небудь; хотіння. Чим далі, тим все ясніше стає, що події розгортаються незалежно від його бажань і прагнень (О. Словник української мови у 20 томах
  6. прагнення — БАЖА́ННЯ чого, з інфін, і без додатка (внутрішня потреба чого-небудь, зацікавленість у здійсненні чого-небудь, володінні чим-небудь), ХОТІ́ННЯ рідше, ХІТЬ перев. до чого або з інфін., розм., ВО́ЛЯ у знач. предик.; НА́СТРІЙ з інфін., перев. Словник синонімів української мови
  7. прагнення — Пра́гнення, -ння; -нення, пра́гнень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. прагнення — ПРА́ГНЕННЯ, я, с. Сильне бажання, потяг до здійснення чого-небудь; хотіння. Робітники починають боротьбу з капіталістами, і серед них з’являється посилене прагнення до об’єднання (Ленін, 2, 1969, 81)... Словник української мови в 11 томах