практикум

Значення в інших словниках

1. практикум — пра́ктикум іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. практикум — -у, ч. Вид практичного навчання, заняття з якогось предмета (у школі, вищому навчальному закладі і т. ін.). || Посібник із такого виду навчання. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. практикум — ПРА́КТИКУМ, у, ч. Вид практичного навчання, заняття з якогось предмета (у школі, вищому навчальному закладі і т. ін.). Підвищення кваліфікації культосвітніх працівників здійснюється також шляхом проведення семінарів, практикумів, курсів тощо (з публіц. Словник української мови у 20 томах
4. практикум — пра́ктикум (від грец. πρακτικός – діяльний) вид навчальних занять з метою практичного засвоєння основних положень якого-небудь предмета; практичні заняття з певного курсу. Словник іншомовних слів Мельничука
5. практикум — ПРА́КТИКУМ, у, ч. Вид практичного навчання, заняття з якогось предмета (у школі, вищому навчальному закладі і т. ін.). Підвищення кваліфікації культосвітніх працівників здійснюється також шляхом проведення семінарів, практикумів, курсів тощо (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах