1. Орфоепічний словник української мови

праліс

пра́ліс

[прал'іс]

-са, м. (ў) -с'і, мн. -си, -с'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. праліс — пра́ліс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. праліс — див. ліс Словник синонімів Вусика
  3. праліс — -у, ч. Незайманий, предковічний, густий ліс. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. праліс — ПРА́ЛІС, у, ч. Незайманий, предковічний, густий ліс. Гори Карпати, сповиті в синяві мряки або непроглядні густі праліси, синіють здалека (О. Словник української мови у 20 томах
  5. праліс — ЛІС (велика площа землі, заросла деревами й кущами), БІР, ГАЙ, ПЕРЕ́ЛІСОК, ПЕРЕЛІ́С діал., ПРИ́ЛІС рідше (невеликий, перев. листяний ліс); ДІБРО́ВА (листяний ліс, у якому переважає дуб); ДУБИ́НА, ДУБНЯ́К, ДУБНИ́К, ДУБИ́ННЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. праліс — ПРА́ЛІС, у, ч. Незайманий, предковічний, густий ліс. Гори Карпати, сповиті в синяві мряки або непроглядні густі праліси, синіють здалека (Коб. Словник української мови в 11 томах
  7. праліс — Праліс, -су м. Дѣвственный лѣсъ. Над озером у пралісі густому сховались. Млак. 100. За лісом, за пралісом червоне теля риче. ЕЗ. V. 159. Словник української мови Грінченка