праліс
ПРА́ЛІС, у, ч. Незайманий, предковічний, густий ліс.
Гори Карпати, сповиті в синяві мряки або непроглядні густі праліси, синіють здалека (Коб., І, 1956, 438);
Холодний вітер, плутаючись у нетрях дрімучого пралісу, розповідав йому [Кобзареві] нові легенди Бескидів і Татрів… (Жур., Дорога.., 1948, 172);
— Ото синіє врівень із горою Старий наш ліс, — почав я. — Справжній праліс. Там тільки й світла, що совині очі (Вирган, Квіт. береги, 1950, 110);
Різновікові деревостани кленово-липово-дубових угруповань Качанівського лісопарку в багатьох місцях мають вигляд своєрідного пралісу (Укр. бот. ж., XVIII, 1, 1961, 84);
*У порівн. Очерети по Удаю — мов дикий праліс. Проростають буйно, хаотично (Мушк., Серце.., 1962, 82).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- праліс — пра́ліс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- праліс — див. ліс Словник синонімів Вусика
- праліс — [прал'іс] -са, м. (ў) -с'і, мн. -си, -с'іў Орфоепічний словник української мови
- праліс — -у, ч. Незайманий, предковічний, густий ліс. Великий тлумачний словник сучасної мови
- праліс — ПРА́ЛІС, у, ч. Незайманий, предковічний, густий ліс. Гори Карпати, сповиті в синяві мряки або непроглядні густі праліси, синіють здалека (О. Словник української мови у 20 томах
- праліс — ЛІС (велика площа землі, заросла деревами й кущами), БІР, ГАЙ, ПЕРЕ́ЛІСОК, ПЕРЕЛІ́С діал., ПРИ́ЛІС рідше (невеликий, перев. листяний ліс); ДІБРО́ВА (листяний ліс, у якому переважає дуб); ДУБИ́НА, ДУБНЯ́К, ДУБНИ́К, ДУБИ́ННЯ розм. Словник синонімів української мови
- праліс — Праліс, -су м. Дѣвственный лѣсъ. Над озером у пралісі густому сховались. Млак. 100. За лісом, за пралісом червоне теля риче. ЕЗ. V. 159. Словник української мови Грінченка