1. Орфоепічний словник української мови

претендент

претенде́нт

[преитеиндент]

-нта, м. (на) -нтов'і/-н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. претендент — претенде́нт іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. претендент — -а, ч., на що і без додатка, рідко на кого, до чого. Той, хто претендує на що-небудь, хто має підстави одержати щось, заволодіти чимсь. || Юридична або фізична особа, яка подала заявку на участь у конкурсі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. претендент — Домагач Словник чужослів Павло Штепа
  4. претендент — ПРЕТЕНДЕ́НТ, а, ч., на що і без дод., рідко на кого, до чого. Той, хто претендує на що-небудь, хто має підстави одержати щось, заволодіти чимсь. Крім Калиновичів, був іще інший претендент до спадку (І. Словник української мови у 20 томах
  5. претендент — претенде́нт [від лат. praetendens (praetendentis)] той, хто має право на щось, добивається, домагається чогось. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. претендент — КАНДИДА́Т (той, кого намічено для обрання, призначення або прийому кудись); КАНДИДАТУ́РА (особа, названа або висунута як кандидат); ПРЕТЕНДЕ́НТ (той, хто претендує на щось, хто має підстави одержати щось, заволодіти чимось). Він.. Словник синонімів української мови
  7. претендент — Претенде́нт, -та; -де́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. претендент — ПРЕТЕНДЕ́НТ, а, ч., на що і без додатка, рідко на кого, до чого. Той, хто претендує на що-небудь, хто має підстави одержати щось, заволодіти чимсь. Крім Калиновичів, був іще інший претендент до спадку (Фр. Словник української мови в 11 томах