претендент
ПРЕТЕНДЕ́НТ, а, ч., на що і без додатка, рідко на кого, до чого. Той, хто претендує на що-небудь, хто має підстави одержати щось, заволодіти чимсь.
Крім Калиновичів, був іще інший претендент до спадку (Фр., VI, 1951, 203);
«Він справді має імпозантний вигляд, цей запопадливий претендент на Ольгу», — думає Рошкевич (Кол., Терен.., 1959, 332);
Перед редактором журналу «Безвірний» стояло двоє людей, претенденти на премію (Еллан, II, 1958, 31);
У 1174 р. київським князем став представник смоленської династії Роман Ростиславич. Але він недовго утримався на київському столі і змушений був поступитися сильнішому претендентові — Святославу Всеволодовичу (Нар. стар. іст. УРСР, 1957, 571);
Визначився переможець півфінального матчу претендентів на першість світу з шахів (Рад. Укр., 22.VII 1971, 4).
Значення в інших словниках
- претендент — претенде́нт іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- претендент — [преитеиндент] -нта, м. (на) -нтов'і/-н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
- претендент — -а, ч., на що і без додатка, рідко на кого, до чого. Той, хто претендує на що-небудь, хто має підстави одержати щось, заволодіти чимсь. || Юридична або фізична особа, яка подала заявку на участь у конкурсі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- претендент — Домагач Словник чужослів Павло Штепа
- претендент — ПРЕТЕНДЕ́НТ, а, ч., на що і без дод., рідко на кого, до чого. Той, хто претендує на що-небудь, хто має підстави одержати щось, заволодіти чимсь. Крім Калиновичів, був іще інший претендент до спадку (І. Словник української мови у 20 томах
- претендент — претенде́нт [від лат. praetendens (praetendentis)] той, хто має право на щось, добивається, домагається чогось. Словник іншомовних слів Мельничука
- претендент — КАНДИДА́Т (той, кого намічено для обрання, призначення або прийому кудись); КАНДИДАТУ́РА (особа, названа або висунута як кандидат); ПРЕТЕНДЕ́НТ (той, хто претендує на щось, хто має підстави одержати щось, заволодіти чимось). Він.. Словник синонімів української мови
- претендент — Претенде́нт, -та; -де́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)