привернути
приверну́ти
[приевеирнутие]
-еирну, -ернеиш; нак. -ни, -н'іт'
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- привернути — приверну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- привернути — див. привертати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- привернути — ПРИВЕРНУ́ТИ див. приверта́ти. Словник української мови у 20 томах
- привернути — приверну́ти се́рце чиє, до кого, перев. зі словоспол. до се́бе. Ви́кликати у когось прихильність, почуття любові, симпатії і т. ін. На мою журбу й зітхання Я відповіді не маю. Чим я маю привернути Серце милої, — не знаю!... Фразеологічний словник української мови
- привернути — ВА́БИТИ (перев. у спол. зі сл. зір, око, погляд і т. ін. — привертати увагу приємним виглядом, красою тощо), ПРИВА́БЛЮВАТИ, ПРИВЕРТА́ТИ, МАНИ́ТИ, ПРИМА́НЮВАТИ, НА́ДИТИ, ПРИНА́ДЖУВАТИ, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, ПРИКО́ВУВАТИ, СПОКУША́ТИ, ЧАРУВА́ТИ... Словник синонімів української мови
- привернути — ПРИВЕ́РНУТИ див. приверта́ти. Словник української мови в 11 томах
- привернути — Привернути, -ся см. привертати, -ся. Словник української мови Грінченка