привернути

приверну́ти

[приевеирнутие]

ирну, -ернеиш; нак.и, -н'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. привернути — приверну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. привернути — див. привертати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. привернути — ПРИВЕРНУ́ТИ див. приверта́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. привернути — приверну́ти се́рце чиє, до кого, перев. зі словоспол. до се́бе. Ви́кликати у когось прихильність, почуття любові, симпатії і т. ін. На мою журбу й зітхання Я відповіді не маю. Чим я маю привернути Серце милої, — не знаю!... Фразеологічний словник української мови
  5. привернути — ВА́БИТИ (перев. у спол. зі сл. зір, око, погляд і т. ін. — привертати увагу приємним виглядом, красою тощо), ПРИВА́БЛЮВАТИ, ПРИВЕРТА́ТИ, МАНИ́ТИ, ПРИМА́НЮВАТИ, НА́ДИТИ, ПРИНА́ДЖУВАТИ, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, ПРИКО́ВУВАТИ, СПОКУША́ТИ, ЧАРУВА́ТИ... Словник синонімів української мови
  6. привернути — ПРИВЕ́РНУТИ див. приверта́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. привернути — Привернути, -ся см. привертати, -ся. Словник української мови Грінченка