1. Орфоепічний словник української мови

привчання

привча́ння

[приеўчан':а]

-н':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. привчання — привча́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. привчання — -я, с. Дія за знач. привчати і привчатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. привчання — ПРИВЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. привча́ти і привча́тися. Найпершим обов'язком батьків є прищеплення дітям любові до праці, привчання їх до старанності, акуратності, уважності, наполегливості, самостійності в роботі (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. привчання — ПРИВЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. привча́ти і привча́тися. Найпершим обов’язком батьків є прищеплення дітям любові до праці, привчання їх до старанності, акуратності, уважності, наполегливості, самостійності в роботі (Хлібороб Укр., 1, 1964, 42). Словник української мови в 11 томах