1. Орфоепічний словник української мови

привчитися

привчи́тися

[приеўчитиес'а]

-чус'а, -чис':а, -чиц':а, -чиемос'а, -чиетес'а, -чац':а; нак. -чис'а, -ч'іц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. привчитися — привчи́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. привчитися — див. привчатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. привчитися — ПРИВЧИ́ТИСЯ див. привча́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. привчитися — НАВЧИ́ТИСЯ (НАУЧИ́ТИСЯ рідко) чого, з інфін., із сполучним сл. як (набути певних знань, навичок, уміння що-небудь робити), ВИ́ВЧИТИСЯ чого і з інфін.; ПІДКУВА́ТИСЯ з чого, в чому і без додатка, розм. Словник синонімів української мови
  5. привчитися — ПРИВЧИ́ТИСЯ див. привча́тися. Словник української мови в 11 томах
  6. привчитися — Привча́тися, -ча́юся, -єшся сов. в. привчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Пріучаться, пріучиться. Привчиться до панських звичаїв. Левиц. І. 319. Словник української мови Грінченка