прикласти

Значення в інших словниках

1. прикласти — прикла́сти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. прикласти — див. прикладати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прикласти — ПРИКЛА́СТИ див. приклада́ти. Словник української мови у 20 томах
4. прикласти — голови́ (ро́зуму, ума́ і т. ін.) не прикла́сти. Не можна зрозуміти, збагнути, знайти причину чого-небудь, розв’язати, вирішити щось. — Ніяк голови не прикладу, де ти міг сало дістати? (М. Фразеологічний словник української мови
5. прикласти — ДОДАВА́ТИ (давати, класти, говорити і т. ін. на додачу, понад щось), ДОБАВЛЯ́ТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИ, ДОКЛАДА́ТИ, ПРИКЛАДА́ТИ, ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ДОМІ́ШУВАТИ, ПРИМІ́ШУВАТИ, ПІДБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., НАБАВЛЯ́ТИ розм., НАДБАВЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
6. прикласти — Прикла́сти, -кладу́, -де́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. прикласти — ПРИКЛА́СТИ див. приклада́ти. Словник української мови в 11 томах
8. прикласти — Прикласти, -ся см. прикладати, -ся. Словник української мови Грінченка