причал

прича́л

[приечал]

-лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. причал — див. ПРИСТАНЬ; (для човнів) стоянка; П. пристановище, притулок, гавань; (линва) Р. мор. швартов; (дія) причалювання. Словник синонімів Караванського
  2. причал — -у, ч. 1》 Спеціально обладнана частина порту чи пристані, де пришвартовуються судна; місце стоянки кораблів. || Місце, до якого причалюють і де стоять прив'язаними човни. Зніматися з причалу. 2》 перен. Пристановище для кого-, чого-небудь; притулок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. причал — Притика, пришиб, приплив Словник чужослів Павло Штепа
  4. причал — ПРИЧА́Л, у, ч. 1. Спеціально обладнана частина порту чи пристані, де пришвартовуються судна; місце стоянки кораблів. Ремонтують пароплав. Він стоїть порожній високо на воді біля причалу (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. причал — ПРИЧА́Л, у, ч. 1. Спеціально обладнана частина порту чи пристані, де пришвартовуються судна; місце стоянки кораблів. Ремонтують пароплав. Він стоїть порожній високо на воді біля причалу (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
  6. причал — Причал, -лу м. 1) Причалъ, веревка, забрасываемая для остановки судна у берега; столбъ, къ которому привязываютъ судно. 2) Отдыхъ, при валъ. Вже косарі причал роблять. 3) Пристанище, убѣжище. Усякому краще, як є причал який у його. Павлогр. у. Словник української мови Грінченка