причал
прича́л
-у, ч.
1》 Спеціально обладнана частина порту чи пристані, де пришвартовуються судна; місце стоянки кораблів.
|| Місце, до якого причалюють і де стоять прив'язаними човни. Зніматися з причалу.
2》 перен. Пристановище для кого-, чого-небудь; притулок.
3》 рідко. Дія за знач. причалити, причалювати.
4》 рідко. Канат або ланцюг, яким пришвартовують судна.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- причал — див. ПРИСТАНЬ; (для човнів) стоянка; П. пристановище, притулок, гавань; (линва) Р. мор. швартов; (дія) причалювання. Словник синонімів Караванського
- причал — [приечал] -лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
- причал — Притика, пришиб, приплив Словник чужослів Павло Штепа
- причал — ПРИЧА́Л, у, ч. 1. Спеціально обладнана частина порту чи пристані, де пришвартовуються судна; місце стоянки кораблів. Ремонтують пароплав. Він стоїть порожній високо на воді біля причалу (Ю. Словник української мови у 20 томах
- причал — ПРИЧА́Л, у, ч. 1. Спеціально обладнана частина порту чи пристані, де пришвартовуються судна; місце стоянки кораблів. Ремонтують пароплав. Він стоїть порожній високо на воді біля причалу (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
- причал — Причал, -лу м. 1) Причалъ, веревка, забрасываемая для остановки судна у берега; столбъ, къ которому привязываютъ судно. 2) Отдыхъ, при валъ. Вже косарі причал роблять. 3) Пристанище, убѣжище. Усякому краще, як є причал який у його. Павлогр. у. Словник української мови Грінченка