1. Великий тлумачний словник сучасної мови

причалювати

прича́лювати

-юю, -юєш, недок., причалити, -лю, -лиш, док.

1》 перех.Прикріплювати, прив'язувати до чого-небудь (корабель, човен і т. ін.); швартувати.

|| рідко. Припливати кудись на кораблі, човні і т. ін.

2》 неперех., до чого, куди. Підпливати, підходити до берега; ставати на причал (про човен, корабель і т. ін.); швартуватися.

|| Пливучи на кораблі, човні і т. ін., приставати до берега, причалу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. причалювати — (наближатися до берега — про корабель) приставати, пришвартовувати. Словник синонімів Полюги
  2. причалювати — прича́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. причалювати — Приставати, ставати на причал, швартуватися; (судно) швартувати. Словник синонімів Караванського
  4. причалювати — Приплавляти, приплавити, поприплавляти Словник чужослів Павло Штепа
  5. причалювати — ПРИЧА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИЧА́ЛИТИ, лю, лиш, док. 1. що. Прикріплювати, прив'язувати до чого-небудь (корабель, човен і т. ін.); швартувати. Вона була б рада швидше причалити човен до берега і піти гуляти з Леонідом Семеновичем по садку (І. Словник української мови у 20 томах
  6. причалювати — ПРИЧА́ЛЮВАТИ (про корабель, човен, того, хто пливе на човні, кораблі, — наближатися до берега, ставати на причал тощо), ПРИСТАВА́ТИ, ПРИШВАРТО́ВУВАТИСЯ, ШВАРТУВА́ТИСЯ, ПІДЧА́ЛЮВАТИ, ПРИЧА́ЛЮВАТИСЯ діал. — Док. Словник синонімів української мови
  7. причалювати — Прича́лювати, -люю, -люєш; прича́лити, -лю, -лиш, -лять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. причалювати — ПРИЧА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИЧА́ЛИТИ, лю, лиш, док. 1. перех. Прикріплювати, прив’язувати до чого-небудь (корабель, човен і т. ін.); швартувати. Вона була б рада швидше причалити човен до берега і піти гуляти з Леонідом Семеновичем по садку (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  9. причалювати — Причалювати, -люю, -єш сов. в. прича́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Причаливать, причалить, пристать къ берегу. Єв. Мр. VI. 53. Який вас враг сюди направив і хто до берега причалив? Котл. Ен. І. 16. до свого́ берега причалив навіки. Умеръ. Ком. Пр. № 1106. Словник української мови Грінченка