1. Орфоепічний словник української мови

прогніваний

прогні́ваний

[проугн’іванией]

м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прогніваний — прогні́ваний дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. прогніваний — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до прогнівати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прогніваний — ПРОГНІ́ВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до прогні́вати. Музо, повідай мені, чим саме прогнівана тяжко Чи то покривджена чим..! (М. Зеров). Словник української мови у 20 томах
  4. прогніваний — ПРОГНІ́ВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до прогні́вати. Музо, повідай мені, чим саме прогнівана тяжко Чи то покривджена чим..! (Зеров, Вибр., 1966, 221). Словник української мови в 11 томах