просвітянка
просвітя́нка
[просв'іт’анка]
-нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- просвітянка — просвітя́нка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- просвітянка — -и, іст. Жін. до просвітянин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- просвітянка — ПРОСВІТЯ́НКА, и, ж. Жін. до просвітя́нин. – Вам неодмінно, неодмінно треба виступити, – розважливо додає котрийсь з іншого боку. – Свідома українка, просвітянка, в народних хорах співаєте (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- просвітянка — ПРОСВІТЯ́НКА, и, ж., іст. Жін. до просвітя́нин. — Вам неодмінно, неодмінно треба виступити, — розважливо додає котрийсь з іншого боку. — Свідома українка, просвітянка, в народних хорах співаєте (Гончар, II, 1959, 179). Словник української мови в 11 томах