1. Словник української мови в 11 томах

просвітянка

ПРОСВІТЯ́НКА, и, ж., іст. Жін. до просвітя́нин.

— Вам неодмінно, неодмінно треба виступити, — розважливо додає котрийсь з іншого боку. — Свідома українка, просвітянка, в народних хорах співаєте (Гончар, II, 1959, 179).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. просвітянка — просвітя́нка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. просвітянка — [просв'іт’анка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок Орфоепічний словник української мови
  3. просвітянка — -и, іст. Жін. до просвітянин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. просвітянка — ПРОСВІТЯ́НКА, и, ж. Жін. до просвітя́нин. – Вам неодмінно, неодмінно треба виступити, – розважливо додає котрийсь з іншого боку. – Свідома українка, просвітянка, в народних хорах співаєте (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах