1. Орфоепічний словник української мови

протягти

протягти́

[прот'агти]

-гну, -т'агнеиш; мин. -т'аг, -т'агла; нак. -гни, -гн'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протягти — протягти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. протягти — див. протягати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. протягти — ПРОТЯГТИ́ див. протяга́ти¹. Словник української мови у 20 томах
  4. протягти — тягти́ (тягну́ти) / протягти́ (протягну́ти) час. Зволікати із виконанням, здійсненням чого-небудь. Певно, найкраще було б піти додому .. Тільки ж Первоцвіт навмисне тягне час, щоб прийти, коли вже спатимуть дружина й донька: не доведеться розмовляти (М. Фразеологічний словник української мови
  5. протягти — ВИТЯГА́ТИ (про руку, ногу тощо — роблячи рівним, прямим, просувати в якому-небудь напрямку), ВИТЯ́ГУВАТИ, ПРОСТЯГА́ТИ, ПРОТЯГА́ТИ, ПРОТЯ́ГУВАТИ, ВИПРЯМЛЯ́ТИ, ВИПРО́СТУВАТИ, ВИПРОСТО́ВУВАТИ. — Док. Словник синонімів української мови
  6. протягти — Протягти, -ся см. протягати, -ся. Словник української мови Грінченка