протікати
протіка́ти
[прот'ікатие]
-айеи
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- протікати — протіка́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- протікати — див. лити Словник синонімів Вусика
- протікати — -ає, недок., протекти, -ече; мин. ч. протік, -текла, -текло; док. 1》 перев. недок. Проходити де-небудь, по якійсь місцевості своєю течією. || Переміщуючись, текти в чомусь (про воду або іншу рідину). Великий тлумачний словник сучасної мови
- протікати — ПРОТІКА́ТИ, а́є, недок., ПРОТЕКТИ́, ече́; мин. ч. проті́к, текла́, ло́; док. 1. перев. недок. Проходити де-небудь, по якійсь місцевості своєю течією. Ой у полі та криниченька, З неї вода рине... Словник української мови у 20 томах
- протікати — протіка́ти: ◊ <�у нього > стрі́ха протіка́є → стріха Лексикон львівський: поважно і на жарт
- протікати — ВИТІКА́ТИ (про рідину — рухатися, виділятися звідки-небудь струменем або краплями), ВИХО́ДИТИ, СОЧИ́ТИСЯ, ТОЧИ́ТИСЯ, ВИТО́ЧУВАТИСЯ, ВИСО́ЧУВАТИСЯ, СЛЬОЗИ́ТИ, СЛЬОЗИ́ТИСЯ, ПРОТІКА́ТИ, ПРОСО́ЧУВАТИСЯ, ПРОСО́ТУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- протікати — Протіка́ти, -тіка́ю, -тіка́єш; протекти́, -течу́, -тече́ш; проті́к, -текла́, -текли́; проті́кши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- протікати — Протіка́ти, -ка́ю, -єш сов. в. протекти́, -течу́, -че́ш, гл. 1) Протекать, протечь, течь. Ой у полю криниченька, вода протікає. Чуб. V. 377. По долинах ріки протікають. Чуб. V. 937. 2) О посудѣ, крышѣ: давать, дать течь. Паша водянка десь у дні протікає. Словник української мови Грінченка