протікати

протіка́ти

-ає, недок., протекти, -ече; мин. ч. протік, -текла, -текло; док.

1》 перев. недок. Проходити де-небудь, по якійсь місцевості своєю течією.

|| Переміщуючись, текти в чомусь (про воду або іншу рідину).

2》 Просочуватися, проникати крізь що-небудь, кудись (про воду або іншу рідину).

3》 Пропускати крізь себе воду, рідину, вологу.

|| безос.

4》 Проходити, минати (про час, відрізок часу, період життя).

|| Відбуватися, здійснюватися в часі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протікати — протіка́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. протікати — див. лити Словник синонімів Вусика
  3. протікати — [прот'ікатие] -айеи Орфоепічний словник української мови
  4. протікати — ПРОТІКА́ТИ, а́є, недок., ПРОТЕКТИ́, ече́; мин. ч. проті́к, текла́, ло́; док. 1. перев. недок. Проходити де-небудь, по якійсь місцевості своєю течією. Ой у полі та криниченька, З неї вода рине... Словник української мови у 20 томах
  5. протікати — протіка́ти: ◊ <�у нього > стрі́ха протіка́є → стріха Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. протікати — ВИТІКА́ТИ (про рідину — рухатися, виділятися звідки-небудь струменем або краплями), ВИХО́ДИТИ, СОЧИ́ТИСЯ, ТОЧИ́ТИСЯ, ВИТО́ЧУВАТИСЯ, ВИСО́ЧУВАТИСЯ, СЛЬОЗИ́ТИ, СЛЬОЗИ́ТИСЯ, ПРОТІКА́ТИ, ПРОСО́ЧУВАТИСЯ, ПРОСО́ТУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  7. протікати — Протіка́ти, -тіка́ю, -тіка́єш; протекти́, -течу́, -тече́ш; проті́к, -текла́, -текли́; проті́кши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. протікати — Протіка́ти, -ка́ю, -єш сов. в. протекти́, -течу́, -че́ш, гл. 1) Протекать, протечь, течь. Ой у полю криниченька, вода протікає. Чуб. V. 377. По долинах ріки протікають. Чуб. V. 937. 2) О посудѣ, крышѣ: давать, дать течь. Паша водянка десь у дні протікає. Словник української мови Грінченка