1. Орфоепічний словник української мови

процідити

проціди́ти

[проц'ідитие]

-ц'іджу, проуц'ідиеш; нак. -ди, -д'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. процідити — проціди́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. процідити — див. проціджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. процідити — ПРОЦІДИ́ТИ див. проці́джувати. Словник української мови у 20 томах
  4. процідити — ціди́ти / проціди́ти крізь зу́би, зневажл. Говорити неохоче або невиразно, ледве розтуляючи рот. Але агроном Горлов — непохітний. Він щось цідить кризь зуби .. Фразеологічний словник української мови
  5. процідити — СКАЗА́ТИ (передати словами думки, почуття, поставити якесь запитання, дати відповідь, зробити повідомлення і т. ін.), МО́ВИТИ, ПРОМО́ВИТИ, ПРОГОВОРИ́ТИ, ПРОКАЗА́ТИ, ВИ́МОВИТИ, ВИ́СЛОВИТИ, ПОВІ́ДАТИ, ВИ́ГОВОРИТИ розм., ПРОГЛАГО́ЛИТИ (ПРОГЛАГОЛАТИ) заст. Словник синонімів української мови
  6. процідити — Проціди́ти, -джу́, -ці́диш, -дять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. процідити — Проціджувати, -джую, -єш сов. в. проціди́ти, -джу́, -диш, гл. Процѣживать, процѣдить. Чуб. III. 75. Словник української мови Грінченка