прочитаний
прочи́таний
[прочитанией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прочитаний — прочи́таний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- прочитаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прочитати. || у знач. ім. прочитане, -ного, с. Те, що хтось прочитав. || прочитано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прочитаний — ПРОЧИ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прочита́ти. Ватажки.. гуртка іноді прибирали собі назви найулюбленіших школярами героїв з прочитаних романів і повістей (С. Васильченко); Якось на уроці рідної мови він викликав мене розповісти прочитаний дома твір (Л. Словник української мови у 20 томах