прочитаний
прочи́таний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до прочитати.
|| у знач. ім. прочитане, -ного, с. Те, що хтось прочитав.
|| прочитано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прочитаний — прочи́таний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- прочитаний — [прочитанией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- прочитаний — ПРОЧИ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прочита́ти. Ватажки.. гуртка іноді прибирали собі назви найулюбленіших школярами героїв з прочитаних романів і повістей (С. Васильченко); Якось на уроці рідної мови він викликав мене розповісти прочитаний дома твір (Л. Словник української мови у 20 томах