1. Орфоепічний словник української мови

підстригти

підстри́гти

[п'ідзстригтие]

-риежу, -риежеш, -риежеимо, -риежеите; нак. -риежи, -риеж'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підстригти — підстри́гти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підстригти — див. підстригати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підстригти — ПІДСТРИ́ГТИ див. підстрига́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. підстригти — підстри́гти: ◊ на ну́льку підстри́гти → нулька ◊ під ну́льку підстри́гти → нулька Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. підстригти — СТРИ́ГТИ (ножицями, машинкою і т. ін. зрізувати або підрізувати — волосся, вовну тощо), ОБСТРИГА́ТИ, ОСТРИГА́ТИ, ПОСТРИГА́ТИ, ЧИКРИ́ЖИТИ фам.; ПІДСТРИГА́ТИ, ПІДРІЗА́ТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ, ПІДТИНА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. підстригти — ПІДСТРИ́ГТИ див. підстрига́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. підстригти — Підстрига́ти, -га́ю, -єш сов. в. підстри́гти, -жу́, -же́ш, гл. Подстригать, подстричь. З панами не міряйся чубами, бо як довгий, то підстрижуть. Ном. № 1204. Словник української мови Грінченка