підстригти

СТРИ́ГТИ (ножицями, машинкою і т. ін. зрізувати або підрізувати — волосся, вовну тощо), ОБСТРИГА́ТИ, ОСТРИГА́ТИ, ПОСТРИГА́ТИ, ЧИКРИ́ЖИТИ фам.; ПІДСТРИГА́ТИ, ПІДРІЗА́ТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ, ПІДТИНА́ТИ розм. (укорочувати, відрізуючи кінці); СКУ́БТИ, ОБСКУБАТИ розм., ОБСКУБУВАТИ розм. (невміло або необережно стригти). — Док.: постри́гти, обстри́гти, остри́гти, обчикри́жити, підстри́гти, підрі́зати, підітну́ти, підтя́ти, обску́бти, обкарна́ти (дуже укоротити). Чиїй тільки дитині не стригла вона ножицями голівку на річницю з дня народження (Григорій Тютюнник); Постригли всіх підряд. Машинками, наголо, як тифозних (О. Гончар); Був він у одному селі попом, а потім.. зняв рясу, обчикрижив косу та й дмухнув до кримінального розшуку за співробітника (В. Еллан); Образ святого Миколая також був схожий на діда, особливо, коли дід часом підстригав собі бороду (О. Довженко); Коли вони (вуса) вже геть-то надокучали йому, зараз хапав ножиці і підтинав їх спересердя як можна вище (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підстригти — підстри́гти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підстригти — [п'ідзстригтие] -риежу, -риежеш, -риежеимо, -риежеите; нак. -риежи, -риеж'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. підстригти — див. підстригати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підстригти — ПІДСТРИ́ГТИ див. підстрига́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. підстригти — підстри́гти: ◊ на ну́льку підстри́гти → нулька ◊ під ну́льку підстри́гти → нулька Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. підстригти — ПІДСТРИ́ГТИ див. підстрига́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. підстригти — Підстрига́ти, -га́ю, -єш сов. в. підстри́гти, -жу́, -же́ш, гл. Подстригать, подстричь. З панами не міряйся чубами, бо як довгий, то підстрижуть. Ном. № 1204. Словник української мови Грінченка