підтверджений

підтве́рджений

[п'ідтверджеинией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підтверджений — підтве́рджений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. підтверджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підтвердити. || підтверджено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підтверджений — ПІДТВЕ́РДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підтве́рдити; // підтве́рджено, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
  4. підтверджений — ПІДТВЕ́РДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підтве́рдити. Правильність лозунга революційної соціал-демократії цілком підтверджена історією (Ленін, 16, 1971, 16); // підтве́рджено, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах