1. Словник української мови в 11 томах

підтверджений

ПІДТВЕ́РДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підтве́рдити.

Правильність лозунга революційної соціал-демократії цілком підтверджена історією (Ленін, 16, 1971, 16);

// підтве́рджено, безос. присудк. сл.

Практикою народів світової соціалістичної співдружності підтверджено, що їх братерська єдність і співробітництво відповідають найвищим національним інтересам кожної країни (Програма КПРС, 1961, 20).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підтверджений — підтве́рджений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. підтверджений — [п'ідтверджеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. підтверджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підтвердити. || підтверджено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підтверджений — ПІДТВЕ́РДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підтве́рдити; // підтве́рджено, безос. пред. Словник української мови у 20 томах