1. Орфоепічний словник української мови

пізнавальний

пізнава́льний

[п'ізнавал'нией]

м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пізнавальний — пізнава́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. пізнавальний — -а, -е. 1》 Стос. до пізнавання, пізнання. 2》 Який служить для впізнавання кого-небудь; такий, за яким розпізнають щось. Пізнавальний знак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пізнавальний — ПІЗНАВА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до пізнавання, пізнання. 2. Який служить для впізнавання кого-небудь; такий, за яким розпізнають щось. Пізнавальний знак. Словник української мови у 20 томах
  4. пізнавальний — ПІЗНАВА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до пізнавання, пізнання. В. І. Ленін високо цінив народну поетичну творчість, глибоко розумів її пізнавальне й виховне значення (Нар. тв. та етн., 2, 1967, 23). 2. Який служить для впізнавання кого-небудь; такий, за яким розпізнають щось. Пізнавальний знак. Словник української мови в 11 томах