пізнавальний
ПІЗНАВА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Стос. до пізнавання, пізнання.
В. І. Ленін високо цінив народну поетичну творчість, глибоко розумів її пізнавальне й виховне значення (Нар. тв. та етн., 2, 1967, 23).
2. Який служить для впізнавання кого-небудь; такий, за яким розпізнають щось.
Пізнавальний знак.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пізнавальний — пізнава́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- пізнавальний — [п'ізнавал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- пізнавальний — -а, -е. 1》 Стос. до пізнавання, пізнання. 2》 Який служить для впізнавання кого-небудь; такий, за яким розпізнають щось. Пізнавальний знак. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пізнавальний — ПІЗНАВА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до пізнавання, пізнання. 2. Який служить для впізнавання кого-небудь; такий, за яким розпізнають щось. Пізнавальний знак. Словник української мови у 20 томах