1. Словник української мови в 11 томах

пізнаваний

ПІЗНА́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до пізнава́ти.

Порівняння допомагає абстрагувати в пізнаваних об’єктах їх істотні риси від неістотних їх ознак (Рад. психол. наука.., 1958, 155).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пізнаваний — пізна́ваний дієприкметник той, що пізнається Орфографічний словник української мови
  2. пізнаваний — ПІЗНАВАНИЙ – ПІЗНАВАННИЙ Пізнаваний. Дієприкм. від пізнавати: пізнаваний об’єкт. Пізнаванний, прикм. Доступний для пізнання, пізнавання: світ за своєю природою пізнаванний, але не пізнаний. Літературне слововживання
  3. пізнаваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до пізнавати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пізнаваний — ПІЗНА́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пізнава́ти. Порівняння допомагає абстрагувати в пізнаваних об'єктах їх істотні риси від неістотних їх ознак (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах