пінцет
пінце́т
[п'інцет]
-та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пінцет — пінце́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- пінцет — -а, ч. Різновид пружинистих щипців, що використовується в медицині й техніці для захоплення малих, крихких і т. ін. предметів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пінцет — ПІНЦЕ́Т, а, ч. Різновид пружинистих щипців, що використовується в медицині і техніці для захоплення малих, крихких і т. ін. предметів. Пінцет юним ботанікам необхідний для занять при препаруванні квіточок (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- пінцет — у знач. вигуку; мол. Крах, кінець. ПСУМС, 54. Словник жарґонної лексики української мови
- пінцет — пінце́т (франц. pincette, від pincer – стискати) пластинчастий пружний інструмент у вигляді щипчиків для захоплення дрібних предметів. Використовують у медицині, техніці, годинниковій та фотографічній справі. Словник іншомовних слів Мельничука
- пінцет — Пластичний пружний інструмент у вигляді малих щипчиків. Універсальний словник-енциклопедія
- пінцет — ПІНЦЕ́Т, а, ч. Різновид пружинистих щипців, що використовується в медицині і техніці для захоплення малих, крихких і т. ін. предметів. Пінцет юним ботанікам необхідний для занять при препаруванні квіточок (Гурток «Умілі руки.. Словник української мови в 11 томах