1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пінцет

пінце́т

-а, ч.

Різновид пружинистих щипців, що використовується в медицині й техніці для захоплення малих, крихких і т. ін. предметів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пінцет — пінце́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пінцет — [п'інцет] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  3. пінцет — ПІНЦЕ́Т, а, ч. Різновид пружинистих щипців, що використовується в медицині і техніці для захоплення малих, крихких і т. ін. предметів. Пінцет юним ботанікам необхідний для занять при препаруванні квіточок (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. пінцет — у знач. вигуку; мол. Крах, кінець. ПСУМС, 54. Словник жарґонної лексики української мови
  5. пінцет — пінце́т (франц. pincette, від pincer – стискати) пластинчастий пружний інструмент у вигляді щипчиків для захоплення дрібних предметів. Використовують у медицині, техніці, годинниковій та фотографічній справі. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. пінцет — Пластичний пружний інструмент у вигляді малих щипчиків. Універсальний словник-енциклопедія
  7. пінцет — ПІНЦЕ́Т, а, ч. Різновид пружинистих щипців, що використовується в медицині і техніці для захоплення малих, крихких і т. ін. предметів. Пінцет юним ботанікам необхідний для занять при препаруванні квіточок (Гурток «Умілі руки.. Словник української мови в 11 томах