1. Орфоепічний словник української мови

рецензент

рецензе́нт

[реицеинзент]

-нта, м. (на) -нтов'і/ -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рецензент — рецензе́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. рецензент — -а, ч. Автор рецензії. || Той, хто спеціально пише рецензії, відгуки для преси; критик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рецензент — РЕЦЕНЗЕ́НТ, а, ч. Автор рецензії. У видавництві велося так, що авторові книжки не називали рецензента (С. Журахович); // Той, хто спеціально пише рецензії, відгуки для преси. Словник української мови у 20 томах
  4. рецензент — рецензе́нт [від лат. recensens (recensentis) – той, що переглядає, досліджує] автор рецензії. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. рецензент — Рецензе́нт, -та; -зе́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. рецензент — РЕЦЕНЗЕ́НТ, а, ч. Автор рецензії. У видавництві велося так, що авторові книжки не називали рецензента (Жур., Звич. турботи, 1960, 10); // Той, хто спеціально пише рецензії, відгуки для преси. Словник української мови в 11 томах
  7. рецензент — рос. рецензент той, хто переглядає, дає оцінку дії, твору, дослідженню; автор рецензії. Eкономічна енциклопедія