1. Орфоепічний словник української мови

римований

римо́ваний

[риемованией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. римований — римо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. римований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до римувати 1). 2》 у знач. прикм.Який має риму, рими, складається з рядків або слів, що римуються. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. римований — РИМО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до римува́ти 1. Хвалити твір, як то годилось би, зважаючи на ранг автора, було ніяково: занадто бо примітивний був цей, римований під Шевченка, опус... (Б. Антоненко-Давидович). 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  4. римований — Римо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. римований — РИМО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до римува́ти 1. 2. у знач. прикм. Який має риму, рими, складається з рядків або слів, що римуються. Словник української мови в 11 томах