риска

ри́ска

иска]

-ские, д. і м. -с'ц'і, мн. риески, риесок

дв'і риские

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. риска — ри́ска 1 іменник жіночого роду риса ри́ска 2 іменник жіночого роду крихта Орфографічний словник української мови
  2. риска — I -и, ж. 1》 Зменш. до риса. Підбивати риску. 2》 Те саме, що дефіс. II -и, ж. 1》 Крихта (у 1 знач.). 2》 перен. Незначна частинка, трошки, дуже мало чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. риска — РИ́СКА¹, и, ж. 1. Зменш. до ри́са. Силантьєв як старший намітчик орудував футштоком. Рівна, гладенька рейка з білими рисками поділу тихо, без плескоту пішла вглиб (О. Словник української мови у 20 томах
  4. риска — КРИ́ХТА (дрібненька частинка, шматочок, грудочка чогось — перев. хліба), КРИ́ШКА, КРИХТИ́НА, КРИ́ХА розм., КРИШИ́НА розм., ОКРУ́ШИНА розм., ОКРУ́ШКА розм., РИ́СКА (РІ́СКА) розм. Словник синонімів української мови
  5. риска — Ри́ска, -ски, -сці; ри́ски, ри́сок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. риска — РИ́СКА¹, и, ж. 1. Зменш. до ри́са. Силантьєв як старший намітчик орудував футштоком. Рівна, гладенька рейка з білими рисками поділу тихо, без плескоту пішла вглиб (Донч. Словник української мови в 11 томах
  7. риска — Риска, -ки ж. 1) ум. отъ риса. 2) Риски бити. На свекловичныхъ плантаціяхъ: пропалывать бураки бороздами, полосами между двумя рядами свекловицы. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка