риска
ри́ска
I -и, ж.
1》 Зменш. до риса. Підбивати риску.
2》 Те саме, що дефіс.
II -и, ж.
1》 Крихта (у 1 знач.).
2》 перен. Незначна частинка, трошки, дуже мало чого-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- риска — ри́ска 1 іменник жіночого роду риса ри́ска 2 іменник жіночого роду крихта Орфографічний словник української мови
- риска — [риска] -ские, д. і м. -с'ц'і, мн. риески, риесок дв'і риские Орфоепічний словник української мови
- риска — РИ́СКА¹, и, ж. 1. Зменш. до ри́са. Силантьєв як старший намітчик орудував футштоком. Рівна, гладенька рейка з білими рисками поділу тихо, без плескоту пішла вглиб (О. Словник української мови у 20 томах
- риска — КРИ́ХТА (дрібненька частинка, шматочок, грудочка чогось — перев. хліба), КРИ́ШКА, КРИХТИ́НА, КРИ́ХА розм., КРИШИ́НА розм., ОКРУ́ШИНА розм., ОКРУ́ШКА розм., РИ́СКА (РІ́СКА) розм. Словник синонімів української мови
- риска — Ри́ска, -ски, -сці; ри́ски, ри́сок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- риска — РИ́СКА¹, и, ж. 1. Зменш. до ри́са. Силантьєв як старший намітчик орудував футштоком. Рівна, гладенька рейка з білими рисками поділу тихо, без плескоту пішла вглиб (Донч. Словник української мови в 11 томах
- риска — Риска, -ки ж. 1) ум. отъ риса. 2) Риски бити. На свекловичныхъ плантаціяхъ: пропалывать бураки бороздами, полосами между двумя рядами свекловицы. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка