1. Орфоепічний словник української мови

родючість

родю́чість

[роуд'уч'іс'т']

-чос'т'і, ор. -ч'іс'т'у

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. родючість — родю́чість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. родючість — -чості, ж. 1》 Властивість за знач. родючий 1). 2》 Здатність рослини плодоносити, родити (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. родючість — РОДЮ́ЧІСТЬ, чості, ж. 1. Властивість за знач. родю́чий 1. Родючість – найважливіша ознака ґрунту, яка відрізняє його від тієї гірської породи, на якій він утворився (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. родючість — Родю́чість, -чости, -чості, -чістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. родючість — РОДЮ́ЧІСТЬ, чості, ж. 1. Властивість за знач. родю́чий 1. Родючість — найважливіша ознака грунту, яка відрізняє його від тієї гірської породи, на якій він утворився (Фіз. геогр. Словник української мови в 11 томах
  6. родючість — Родючість, -чости ж. Плодородіе, плодовитость. Желех. Словник української мови Грінченка