розвинений

розви́нений

[розвинеинией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвинений — розви́нений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розвинений — розвинутий, -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розвинути. || розвинено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм., перен. Який досяг розумової, духовної зрілості, став розумово, духовно вищим. 3》 у знач. прикм., перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розвинений — РОЗВИ́НЕНИЙ, РОЗВИ́НУТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розви́нути. Будь молодий, золотий, опромінений. Сяй, ніби прапор на сонці розвинений. Щастя свого не губи (М. Вороний); Натхнення – це той же талант, розвинутий трудом, розцвічений життям народу (А. Словник української мови у 20 томах
  4. розвинений — КУЛЬТУ́РНИЙ (який досяг високого рівня розвитку у виробничому, суспільному й духовному житті), ЦИВІЛІЗО́ВАНИЙ, РОЗВИ́НЕНИЙ (РОЗВИ́НУТИЙ). Служба ледве-ледве дає шматок хліба, а література!.. Соромно навіть признатися представникові культурної нації (М. Словник синонімів української мови
  5. розвинений — Розви́нений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розвинений — РОЗВИ́НЕНИЙ, РОЗВИ́НУТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розви́нути. Будь молодий, золотий, опромінений. Сяй, ніби прапор на сонці розвинений. Щастя свого не губи (Вороний, Вибр. Словник української мови в 11 томах