розвідати
розві́дати
[роузв’ідатие]
-айу, -айеиш
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розвідати — розві́дати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- розвідати — див. розвідувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розвідати — РОЗВІ́ДАТИ див. розві́дувати. Словник української мови у 20 томах
- розвідати — ВИВІ́ДУВАТИ (розпитуючи когось, оглядаючи щось, узнавати що-небудь таємне, приховане), РОЗВІ́ДУВАТИ, ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ВИПИ́ТУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ДОВІ́ДУВАТИСЯ, ДІЗНАВА́ТИСЯ, ДОШУ́КУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ рідше, ВИШПИГО́ВУВАТИ рідше, ДОСКІ́ПУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- розвідати — РОЗВІ́ДАТИ див. розві́дувати. Словник української мови в 11 томах
- розвідати — Розвідати, -ся см. розвідувати, -ся. Словник української мови Грінченка