розвідати

розві́дати

[роузв’ідатие]

-айу, -айеиш

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвідати — розві́дати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розвідати — див. розвідувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розвідати — РОЗВІ́ДАТИ див. розві́дувати. Словник української мови у 20 томах
  4. розвідати — ВИВІ́ДУВАТИ (розпитуючи когось, оглядаючи щось, узнавати що-небудь таємне, приховане), РОЗВІ́ДУВАТИ, ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ВИПИ́ТУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ДОВІ́ДУВАТИСЯ, ДІЗНАВА́ТИСЯ, ДОШУ́КУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ рідше, ВИШПИГО́ВУВАТИ рідше, ДОСКІ́ПУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. розвідати — РОЗВІ́ДАТИ див. розві́дувати. Словник української мови в 11 томах
  6. розвідати — Розвідати, -ся см. розвідувати, -ся. Словник української мови Грінченка