розвідати
розві́дати
див. розвідувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розвідати — розві́дати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- розвідати — [роузв’ідатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
- розвідати — РОЗВІ́ДАТИ див. розві́дувати. Словник української мови у 20 томах
- розвідати — ВИВІ́ДУВАТИ (розпитуючи когось, оглядаючи щось, узнавати що-небудь таємне, приховане), РОЗВІ́ДУВАТИ, ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ВИПИ́ТУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ДОВІ́ДУВАТИСЯ, ДІЗНАВА́ТИСЯ, ДОШУ́КУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ рідше, ВИШПИГО́ВУВАТИ рідше, ДОСКІ́ПУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- розвідати — РОЗВІ́ДАТИ див. розві́дувати. Словник української мови в 11 томах
- розвідати — Розвідати, -ся см. розвідувати, -ся. Словник української мови Грінченка