1. Орфоепічний словник української мови

розквітнути

розкві́тнути

[роузкв’ітнутие і роускв’ітнутие]

-ну, -неиш; мин. -в'іт, -в'ітла і -нуў, -нула; нак. -тние, -т(‘)н'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розквітнути — розкві́тнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розквітнути — див. розквітати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розквітнути — РОЗКВІ́ТНУТИ див. розквіта́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. розквітнути — I. ЗАЦВІТА́ТИ (про рослини — починати цвісти, вкриватися квітами), ЗАКВІТА́ТИ, РОЗЦВІТА́ТИ, РОЗКВІТА́ТИ, ЗАКВІТО́ВУВАТИ рідше. — Док.: зацвісти́, закві́тнути, розцвісти́, розкві́тнути, заквітува́ти. Словник синонімів української мови
  5. розквітнути — Розкві́тнути, -тну, -тнеш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розквітнути — РОЗКВІ́ТНУТИ див. розквіта́ти. Словник української мови в 11 томах