1. Орфоепічний словник української мови

розліт

ро́зліт

[роз'л'іт і роуз'л’іт]

роз'л'оту, м. (на) роз'л'от'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розліт — ро́злі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. розліт — -льоту, ч. 1》 Дія за знач. розлетітися, розлітатися I. Розліт птахів. 2》 Контур, окреслення чого-небудь у вигляді ліній, що розходяться в різні боки і вгору. 3》 Політ, рух з поступовим наростанням швидкості. || Сила польоту, швидкість, набута під час польоту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розліт — РО́ЗЛІ́Т, льо́ту, ч. 1. Дія за знач. розлеті́тися, розліта́тися¹. Розліт птахів. 2. Контур, окреслення чого-небудь у вигляді ліній, що розходяться в протилежні боки і вгору. Словник української мови у 20 томах
  4. розліт — Ро́зліт, -лету, -летові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розліт — РО́ЗЛІ́Т, льо́ту, ч. 1. Дія за знач. розлеті́тися, розліта́тися¹. Розліт птахів. 2. Контур, окреслення чого-небудь у вигляді ліній, що розходяться в протилежні боки і вгору. Словник української мови в 11 томах
  6. розліт — Розліт, -ту м. Разлетаніе въ разныя стороны. Кинулись в розліт, як курчата від шуляка. Св. Л. 223. Словник української мови Грінченка