розліт

ро́зліт

-льоту, ч.

1》 Дія за знач. розлетітися, розлітатися I. Розліт птахів.

2》 Контур, окреслення чого-небудь у вигляді ліній, що розходяться в різні боки і вгору.

3》 Політ, рух з поступовим наростанням швидкості.

|| Сила польоту, швидкість, набута під час польоту.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розліт — ро́злі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. розліт — [роз'л'іт і роуз'л’іт] роз'л'оту, м. (на) роз'л'от'і Орфоепічний словник української мови
  3. розліт — РО́ЗЛІ́Т, льо́ту, ч. 1. Дія за знач. розлеті́тися, розліта́тися¹. Розліт птахів. 2. Контур, окреслення чого-небудь у вигляді ліній, що розходяться в протилежні боки і вгору. Словник української мови у 20 томах
  4. розліт — Ро́зліт, -лету, -летові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розліт — РО́ЗЛІ́Т, льо́ту, ч. 1. Дія за знач. розлеті́тися, розліта́тися¹. Розліт птахів. 2. Контур, окреслення чого-небудь у вигляді ліній, що розходяться в протилежні боки і вгору. Словник української мови в 11 томах
  6. розліт — Розліт, -ту м. Разлетаніе въ разныя стороны. Кинулись в розліт, як курчата від шуляка. Св. Л. 223. Словник української мови Грінченка