розмежування

розмежува́ння

[розмеижуван':а]

-н':а, р. мн. -ан'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмежування — розмежува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розмежування — -я, с. Дія за знач. розмежувати і розмежуватися. Розмежування доступу — у системах обробки інформації – сукупність методів, засобів та заходів, що забезпечують захист даних від несанкціонованого доступу користувачів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розмежування — РОЗМЕЖУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розмежува́ти і розмежува́тися. В ряді сіл на Чернігівщині і Київщині селяни піднімались проти розмежування поміщицьких і селянських земель, яке завжди проводилося так, як це було вигідно поміщикам (з наук. літ.); Розмежування функцій. Словник української мови у 20 томах
  4. розмежування — РОЗМЕЖУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розмежува́ти і розмежува́тися. В ряді сіл на Чернігівщині і Київщині селяни піднімались проти розмежування поміщицьких і селянських земель, яке завжди проводилося так, як це було вигідно поміщикам (Іст. Словник української мови в 11 томах
  5. розмежування — Розмежува́ння, -ня с. Размежеваніе. Словник української мови Грінченка