розігнутися

розігну́тися

[роз'ігнутиес'а]

ус'а, роуз'ігнеис':а/-нес':а, роуз'ігнеиц':а/-нец':а, роуз'ігнеимос'а/-неимос'а, роуз'ігнеитеис'а/-неитес'а, роуз'ігнуц':а/-нуц':а; нак.ис'а, -н'іц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розігнутися — розігну́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розігнутися — див. розгинатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розігнутися — РОЗІГНУ́ТИСЯ див. розгина́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. розігнутися — ВИПРО́СТУВАТИСЯ (ставати рівним), ВИПРОСТО́ВУВАТИСЯ, ВИПРЯМЛЯ́ТИСЯ, ВИРІ́ВНЮВАТИСЯ, ВИСТРУ́НЧУВАТИСЯ, РОЗІГНУ́ТИСЯ, ВИПРЯ́МЛЮВАТИСЯ рідше. — Док.: ви́простатися, ви́простуватися, ви́прямитися, ви́рівнятися, ви́струнчитися. Словник синонімів української мови
  5. розігнутися — РОЗІГНУ́ТИСЯ див. розгина́тися. Словник української мови в 11 томах
  6. розігнутися — Розгина́тися, -на́юся, -єшся сов. в. розігну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Разгибаться, разогнуться. Словник української мови Грінченка