розігратися

розігра́тися

[роз'ігратиес'а]

-айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розігратися — розігра́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розігратися — див. розігруватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розігратися — РОЗІГРА́ТИСЯ див. розі́груватися. Словник української мови у 20 томах
  4. розігратися — ВІДБУВА́ТИСЯ (про дію, подію, явище тощо — мати місце), ТРАПЛЯ́ТИСЯ, ЗДІ́ЙСНЮВАТИСЯ, БУ́ТИ, ПРОХО́ДИТИ, ДІ́ЯТИСЯ, РОБИ́ТИСЯ, ЧИНИ́ТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ́), ВЕРШИ́ТИСЯ уроч., ДОВЕ́РШУВАТИСЯ уроч.; ОБХО́ДИТИСЯ без кого, чого (перев. з част. не); СТАВА́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
  5. розігратися — РОЗІГРА́ТИСЯ див. розі́груватися. Словник української мови в 11 томах
  6. розігратися — Розігра́тися, -ра́юся, -єшся гл. Разыграться. Розігрався мій кінь підо мною. Чуб. V. 259. Розігрались сліпії проти пятниці святиї. Ном. № 4649. В неділеньку рано розігралось море. Чуб. V. 450. Словник української мови Грінченка