1. Орфоепічний словник української мови

рослий

ро́слий

[рослией]

м. (на) -слому/-с'л'ім, мн. -с'л'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рослий — ро́слий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рослий — див. високий Словник синонімів Вусика
  3. рослий — -а, -е. 1》 Високий на зріст (про людину). || Великий (перев. про коня). 2》 Який виріс до значної висоти (про рослину). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рослий — (людина) високий, (дерево) гінкий Словник чужослів Павло Штепа
  5. рослий — РО́СЛИЙ, а, е. 1. Високий на зріст (про людину). Дужий та рослий був [Кармаль]. Аршин плечі (з переказу); Він був дуже здоровенним, рослим і сильним парубком (І. Словник української мови у 20 томах
  6. рослий — ВЕЛИ́КИЙ (який значно перевищує звичайний, властивий даним предметам розмір, обсяг), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ПОБІ́ЛЬШЕНИЙ рідше, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ГІГА́НТСЬКИЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., МОГУ́ТНІЙ підсил. Словник синонімів української мови
  7. рослий — РО́СЛИЙ, а, е. 1. Високий на зріст (про людину). Він був дуже здоровенним, рослим і сильним парубком (Фр., III, 1950, 48); Рослі й сильні, дуже витривалі, слов’яни легко переносили спеку, холод і голод (Іст. Словник української мови в 11 томах
  8. рослий — Рослий, -а, -е Высокій, рослый. Росле дерево. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка