рослий
РО́СЛИЙ, а, е.
1. Високий на зріст (про людину).
Він був дуже здоровенним, рослим і сильним парубком (Фр., III, 1950, 48);
Рослі й сильні, дуже витривалі, слов’яни легко переносили спеку, холод і голод (Іст. СРСР, І, 1956, 33);
Переді мною стояв красивий, рослий, засмаглий хлопець (Вільде, На порозі, 1955, 104);
// Великий (перев. про коня).
Проходячи повз штаб, .. Черниш побачив запорошеного зв’язківця, який прив’язував до дерева рослого білого коня (Гончар, III, 1959, 23);
Спереду загону, на рослому скакуні, летів здоровенний есаул [осавул] (Собко, Любов, 1935, 59).
2. Який виріс до значної висоти (про рослину).
Рослі красені соняхи, похнюпивши голови у дрімоті, закривали Галинку від стороннього ока (Мур., Жила на світі.., 1960, 162);
Петруня в руки вхопила пелену сукенки й побитими литками залопотіла об колосся рослого пирію (Чорн., Визвол. земля, 1959, 73).
Значення в інших словниках
- рослий — ро́слий прикметник Орфографічний словник української мови
- рослий — див. високий Словник синонімів Вусика
- рослий — [рослией] м. (на) -слому/-с'л'ім, мн. -с'л'і Орфоепічний словник української мови
- рослий — -а, -е. 1》 Високий на зріст (про людину). || Великий (перев. про коня). 2》 Який виріс до значної висоти (про рослину). Великий тлумачний словник сучасної мови
- рослий — (людина) високий, (дерево) гінкий Словник чужослів Павло Штепа
- рослий — РО́СЛИЙ, а, е. 1. Високий на зріст (про людину). Дужий та рослий був [Кармаль]. Аршин плечі (з переказу); Він був дуже здоровенним, рослим і сильним парубком (І. Словник української мови у 20 томах
- рослий — ВЕЛИ́КИЙ (який значно перевищує звичайний, властивий даним предметам розмір, обсяг), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ПОБІ́ЛЬШЕНИЙ рідше, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ГІГА́НТСЬКИЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., МОГУ́ТНІЙ підсил. Словник синонімів української мови
- рослий — Рослий, -а, -е Высокій, рослый. Росле дерево. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка