1. Орфоепічний словник української мови

ручний

ручни́й

[ручний]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ручний — ручни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ручний — див. покірний Словник синонімів Вусика
  3. ручний — -а, -е. 1》 Прикм. до рука 1). Ручна робота. 2》 Який здійснюється руками, без застосування машин. || Якого приводять у дію руками. || Якого виготовляють руками. Ручне полотно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ручний — РУЧНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до рука́ 1. Ручна робота; Ручний спосіб. 2. Який здійснюється руками, без застосування машин. Для орієнтації корабля на випадок ручного керування космонавт використовує оптичний орієнтатор... Словник української мови у 20 томах
  5. ручний — Ручни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ручний — РУЧНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до рука́ 1. Ручна робота; Ручний спосіб. 2. Який здійснюється руками, без застосування машин... Словник української мови в 11 томах
  7. ручний — Ручний, -а, -е 1) Ручной. І їх славних оковами ручними окрутять. Шевч. 611. 2) О писаньѣ: рукописный. Друковане й ручне письмо читать навчились. К. Дз. 153. Словник української мови Грінченка