різьбовий

різьбови́й

[р'із'бовий]

м. (на) -вому/-боув'ім, мн. -боув'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. різьбовий — різьбови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. різьбовий — -а, -е. Прикм. до різьба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. різьбовий — РІЗЬБОВИ́Й, а́, е́. 1. Який має різьбу (у 3 знач.). Зусилля затиску виробів у пристроях, що створюється за допомогою різьбових, ексцентрикових та інших затискачів прикладенням фізичної сили робітника, нестале (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. різьбовий — РІЗЬБОВИ́Й, а́, е́. 1. Який має різьбу (у 3 знач.). Зусилля затиску виробів у пристроях, що створюється за допомогою різьбових, ексцентрикових та інших затискачів прикладенням фізичної сили робітника, нестале (Технол. різального інстр. Словник української мови в 11 томах