різьбовий
різьбови́й
[р'із'бовий]
м. (на) -вому/-боув'ім, мн. -боув'і
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- різьбовий — різьбови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- різьбовий — -а, -е. Прикм. до різьба. Великий тлумачний словник сучасної мови
- різьбовий — РІЗЬБОВИ́Й, а́, е́. 1. Який має різьбу (у 3 знач.). Зусилля затиску виробів у пристроях, що створюється за допомогою різьбових, ексцентрикових та інших затискачів прикладенням фізичної сили робітника, нестале (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- різьбовий — РІЗЬБОВИ́Й, а́, е́. 1. Який має різьбу (у 3 знач.). Зусилля затиску виробів у пристроях, що створюється за допомогою різьбових, ексцентрикових та інших затискачів прикладенням фізичної сили робітника, нестале (Технол. різального інстр. Словник української мови в 11 томах